Відзначається, що особливості епідеміологічної ситуації в світі викликали зміну в формі навчання студентів В Україні і перехід на дистанційне навчання, що потребує вирішення проблем не тільки організаційного, а також і адаптаційного характеру роботи студента на відстані. Метою роботи є аналіз показника Кердо як біологічного індикатора адаптаційних можливостей організму студента в циклі зворотного зв’язку при дистанційному навчанні. Дистанційне навчання проводили в динамічно навчальному середовищі Moodle. Модулі проводили з використанням тестів. Екзамени та заліки проводили в режимі відеоконференції. В роботі проводилась реєстрація частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску по методу Короткова. Вегетативну регуляцію за допомогою розрахунку вегетативного коефіцієнта (індекс Кердо), який дозволяють більш точно оцінити механізми адаптації. Час впрацьовування складає для юнаків 8 хв., для дівчат -6 хв. В цей час спостерігається напруження регулярних механізмів. Далі настає фаза оптимальної працездатності, тобто відбувається адаптація до розумового навантаження. Приблизно на 32-38-й хвилині роботи розвивається вторинна напруга регуляторних механізмів, обумовлена підвищенням «ціни» адаптації до навантаження. Після 40 хв. зміни ВІ мають хвильоподібний характер. А ВІ дівчат після 70 хв. знову перевищує норму. Що вказує на втому.
Значно більший стрес викликає здача екзамену в режимі відеоконференції. При однакових показниках ЧСС та ДАТ у вихідному стані адаптація до навчального навантаження значно відрізняється при здачі екзамену в аудиторії та в режимі відеоконференції.