Актуальність обраної теми полягає в оновлені та удосконаленні представлення знань про функціонування нервової системи на рівні передачі сигналу структурних одиниць системи. В роботі вперше запропоновану систематизовану систему знань про синаптичну передачу сигналу. Отримані результати роботи доцільно використовути при розроці систем діагностики стану пацієнтів. Для досягнення мети роботи необхідно розв´язати наступні завдання: 1. Вивчити й описати математично структурну організацію фізіології й будови синапсу й синаптичної передачі; 2. Провести аналіз екзоцитоза медіатора в синапс; 3. Провести аналіз нейрон-гліальної. Об´єктом дослідження є процес фізіологічної зміни основних частин синапсів.
Предмет дослідження – зміна стану синапсу при виникненні потенціалу дії нейрону. Методи дослідження – математичний аналіз, системний аналіз, комп´ютерне моделювання. Дослідження математичних моделей проводиться з використанням сучасних методів нелінійної динаміки, що включають аналіз фазового простору моделей, дослідження основних біфуркацій і побудову біфуркаційних границь динамічних режимів, побудову відображень Пуанкаре, розрахунок статистичних і інформаційних результатів спостережуваних сигналів. Основна увага при дослідженні приділяється ефектам генерації сигналів у нейронах і астроцитах, формування просторово-тимчасових паттернів у мережних системах і можливим механізмам керування їх еволюцією за рахунок уведення зовнішніх стимулів і перебудови внутрішніх параметрів для одержання заданого динамічного режиму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведене системне моделювання фізіології синапсу та синаптичної передачі. Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що результати роботи можуть використовуватися для побудови біотехнічної системи діагностування стану нервової системи.